Статистика: релігійна карта світу

Кількість християн у світі - 2,2 млрд., які знаходяться в 238 країнах світу (33,4% від всього населення світу); католиків - 1,313 млрд, протестантів – 720 млн., православних – 300 млн. 

Поганські релігії: 1,6 млрд. – мусульман, 1,5 млрд. – індуїстів, 1,1 млрд. – атеїстів; 500 млн. – буддистів; 14 млн. – ісповідників юдаїзму. 

Кількість католиків у світі 

«Щорічник статистики Церкви» за 2017 рік, видана у Ватикані, подає останні статистичні дані про Католицьку Церкву на світовому рівні. Серед населення землі, що налічує 7 млрд 408 млн людей, нараховується 1 млрд 313 млн хрещених католиків, що становлять 17,7 %, розподілених на різних континентах: 48,5 % всіх католиків проживають в Америці, 21,8 % — в Європі, 17,8 % — в Африці, 11,1 % — в Азії та 0,8 % — в Океанії. 

Від 2016 до 2017 року кількість католиків у світі зросла на 1,1 %: показник приросту в Африці становить +2,5 %, в Азії +1,5 %, в Америці +0,96 %, а в Європі спостерігається ледь помітне збільшення кількості католиків (+0,1 %).

Боротьба Церкви з єресями

В історії Церкви виникало багато блудних наук, які протирічили Євангелії. Ці блудні науки називаються єресями. 

Єресь (гр. "αίρεσις" означає "завоювання, захват", "вибір", "перевага", "схильність", "доктрина", "школа", "секта") - це відкидання, неприйняття, перекручення або ставлення під сумнів однієї чи кількох догм або правд віри загальновизнаних Церквою, які ми отримали через об'явлення Божого Слова чи Апостольської Традиції. Об'єктивні єресі провадять людину до відступництва від віри. Єретики втрачають духовну єдність у вірі з цілою Церквою.

Єресі були христологічні, тринітарні, богородичні, еклезіальні, єресі проти Святої Євхаристії, єресі протестанські, єресі модернізму. 

Єресі гностиків та маніхейців

Це самі перші ересі, які проникли ранню Церкву. В їх корені був релігійний синкретизм та грецька міфологія. Вони навчали, що в світі існує два начала – добро і зло, між якими ведеться безперервна боротьба. Тим самим вони заперечили Біблійну віру в Бога Творця, який є єдиним початком і джерелом всякого творіння. Гностики говорили, що людина може спастися за допомогою «гнози» (гр. "γνώσης") – таємного знання, пізнання, яке людина здобуває за допомогою аскези і просвітлення. Ця «гноза» дається лише вибраним.

Хто є Засновником і Головою Церкви? Святий Дух - душа Церкви

Церква Христова народилася у день П’ятидесятниці (33 року н.е.). Проте вона була в Божих задумах як таїнство спасіння в Ісусі Христі. Бог готував шлях установлення Церкви через воплочення Божого Сина (Другої Божої Особи Святої Трійці), проповіддю Ісуса Доброї новини, вибором 12 апостолів, установив на тайній Вечері священство та Євхаристію, своєю смертю та воскресінням. Після свого воскресіння Господь Ісус дав доручення своїм апостолам – проповідувати Євангеліє «всім народам христячи їх в ім’я Отця і Сина і Святого Духа» (пор. Мт. 28, 19-20). 

Ісус Христос є Засновником своєї Церкви. Він заснував її як видиму ієрархічну структуру. Апостоли, під проводом ап. Петра, становили цю ієрархію, яка мала за ціль служити своїм братам у вірі. Ісус передав їм потрійний уряд навчати, опікуватися та служити, тобто уряд Вчителя, Пастиря та Священика. Він одягає їх своїм авторитетом кажучи: «Хто вас слухає, мене слухає; а хто гордує вами, мною гордує» (Лк. 10,16).

Одружене та неодружене духовенство

Щодо подружжя новозавітнього клиру Ісус Христос не дав жодних приписів. Подібно і Христова Церква протягом 3-х століть відносно подружжя залишала повну свободу. Тому були одружені та неодружені єпископи, священики і диякони. Вони могли одружитися перед прийняттям духовного сану. Вдівцям одружуватися ще раз було заборонено. Апостольське правило говорить: "Хто по св. Хрищенні був два рази одружений або мав наложницю, той не може бути єпископом, священиком чи дияконом, ані взагалі належати до списку священного чину" (Правило 17). Неокесарійський собор (315) прийняв правило щодо священиків: "Якщо пресвітер одружиться, то хай буде позбавлений священства" (Правило 1). 

Ознаки правдивої Церкви

Правдива Христова Церква має 4 ознаки. Їх було прийнято в "Символі віри" на Нікейському (325) та Константинопільському (381) Соборі. Отці Собору визнали, що Христова Церква є єдина, свята, католицька (соборна) та апостольська і ці прикмети вона не має від себе самої, але від Христа, який через Святого Духа робить її такою. Християнські спільноти, які мають ці ознаки, мають повноту християнської віри.

1. Церква Христова - одна

Ісус заснував одну Церкву, а не кілька, яку відкупив своєю кров'ю на хресті. Він є її Засновником і Головою. Ця ознака єдності виражається як видимою і невидимою духовною єдністю між вірними (напр., віровизнання, св. тайни, апостольська спадкоємність, авторитет церкви, тощо). Єдність у різноманітності обрядів, мови, народів, традицій. Правдива Христова Церква є завжди переслідувана духом світу або владою, ідеологіями та духом поганства.

Рани єдності: схизми, єресі і відступництво.