Що таке історія?

Грецьке слово «ἱστορία» означає «дослідження», «спостереження». Історія Церкви – це є спостереження за життям і розвитком Церкви в часі і в просторі, а саме, як Божий Дух провадив людей до спасіння. На історію Церкви ми будемо дивитись очима віри і з погляду Божого Слова.

Для чого вивчати історію Церкви?

1. Історія є важлива для віри: народження Церкви не є плодом людських розважань чи т.зв. натуральної релігії (природної релігійності, яка є в кожній людині з народження), так само як і віра Церкви, але є наслідком конкретних історичних фактів. Іншими словами: ми не віримо в те, що комусь приснилося (Мухамед), або здалося (Будда). Наша віра не є в якісь філософські розважання чи містичні переживання, але ми віримо в те, що сталося. «І Слово сталося тілом і оселилося між нами» (Ів 1, 14). Лише християнство має історичний характер. Подібно є і в нашому житті: день хрещення, день навернення (момент особистої зустрічі з Ісусом). Також Біблія побудована на історичних фактах.

2. Історія є свідоцтвом віри і життя у Христі багатьох людей, які жили до нас.

3. Історія є важлива нам на повчання, на підбадьорення і заохоту, на застереження.

4. Історія нас навчає, що конкретні вчинки чи думки мають значення і наслідки не тільки для нас, але і для других поколінь.

5. Історія може підказати, як діяти у теперішній ситуації.

Часто, церковні історії, написані католиками, православними, протестантами, були необ’єктивними. Тут потрібно розпізнавати духа, в якому вони були написані.