Догмат про примат і непомильність Папи у справах віри і моралі (ех саtedra) було проголошено на І Ватиканському Соборі в 1869-1870 роках. Установлюючи свою Церкву Ісус дав владу ап. Петру бути видимим головою Церкви на землі і ця влада передається через вибір наслідника. Католицька Церква вчить, що верховенство ап. Петра є Божественного характеру і призначене для підтримки авторитету в Церкві. В чому його зміст? Бути сторожем віри і моралі в Церкві Христовій. Це є правдивий зміст примату Папи Римського. Непомильність папи є тісно з'єднана з єдністю особи папи з Христом, його навчанням (Євангелієм) та єдністю з цілою Церквою. Догматична булла Папи Павла ІV "Cum Ex Apostolatus Officio", ясно говорить про всякі відхилення і зловживання. "Якщо б єпископ або навіть папа впав би у якусь єресь, то він є недійсним папою і його ніхто не зобов'язаний слухати у своєму сумлінні, а свій уряд такий займає незаконно". Тобто єретик папою бути не може!
В історії папства було декілька пап, які не були гідні свого пастирського покликання і дали багато згіршення ("непомильність" не означає "непрогрішимість"), але в питаннях віри вони нічого не міняли. Відомо також про папу Гонорія І, який підтримував єресь, займав свій уряд незаконно, а по смерті на нього була накладена анатема (прокляття-вилучення) Собором і папою.
Проти Католицької Церкви та уряду папства роками боролись масони. На початку 20 ст. вони змінили свої стратегії - проникли у церковні структури, щоб використати Церкву у планах глобалізації. Папи Іван XXIII, Павло VI, Іван Павло ІІ виконували масонські плани релігійному синкретизму та "аджорнаменто" Церкви - пристосування до духа світу. ІІ Ватиканський Собор (1965) у своєму документі "Nostra Aetate" запровадив синкретизм з поганством. Бенедикт XVI проголосив за блаженного папу Івана Павла ІІ (2011) чим скликав на церкву Боже прокляття згідно Галатів 1,8-9. А тим сам виключив себе з Церкви як Містичного Тіла Христового. Своїм актом Бенедикт XVI канонізував духа Асижу (поганства). Франциск Бергольйо в 2014 році проголосив за святих Івана XXIII та Івана Павла ІІ чим довершив апостазію Католицької Церкви. Зараз у Ватикані є "sedes vacantis" (вільний престіл). У середовищі католиків широкий резонанс дістали апостатичні кроки Бергольйо. На всіх вищезгаданих пап Візантійський Католицький Патріархат оприлюднив публічну анатему згідно Галатів 1,8-9, на деяких посмертно.
Немає коментарів:
Дописати коментар