Усі ті, які прийняли Ісуса і Його Євангеліє, певний час не мали одної визначеної назви. Вони називали себе різними іменами, які виражали одну і ту ж суть: учні Христові, вибрані, святі, брати, а опісля християни. Вороги називали їх юдейською сектою.
Христові учні. Тієї назви вживає сам Ісус щодо своїх апостолів, так до всіх, хто прийме Його науку. Християнство полягає в учнівстві – бути учнем Ісуса Христа. Одного разу прикликавши народ і своїх учнів Ісус подав програму учнівства: «Коли хтось хоче йти за мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе хрест свій і йде слідом за мною» (Мр. 8,34). А на іншому місці Ісус сказав: «Хто не несе хреста свого, і не йде слідом за мною - не може бути моїм учнем» (Лк. 14,27). У Діянні апостолів написано: «І росло слово Боже та множилося число учнів у Єручалимі вельми...» (Ді. 6,7). Про ап. Павла є сказано, що він переслідував «Господніх учнів», кидаючи їх у тюрми (пор. Ді. 9,1).
Вірні. Під тим словом розумілися всі, хто увірували в Ісуса Христа і стали Його вірними. Цієї назви вживає ап. Павло у своїх листах. «Ми покликані надією на живого Бога, який є Спасителем усіх людей, особливо вірних» (1 Тим. 4,10). На іншому місці він пише: «А що ти чув від мене при багатьох свідках, те передай вірним людям» (2 Тим. 2.2). «Яка участь вірного з невірним?» (2 Кор. 6,5).
Вибрані. Цю назву також можна зустріти у листах апостолів. Св. ап. Петро пише з Риму до вірних Малої Азії: «Ви ж рід вибраний..» (1 Пт. 2,9). Листи ап. Павла: «Вдягніться, отже, як вибрані Божі святі і любі, у серце спочутливе...» (Кол. 3,12). «Хто буде винуватити вибраних Божих?» (Рм. 8,33).
Святі. Перші християни відзначалися великим духом віри, любові, жертовності й молитви, тому апостоли звуть їх святими. Серед них справді було багато святих. Св. ап. Павло радо вживає таку назву: «Тепер же йду в Єрусалим, святим служити» (Рм. 15,25). У листі до Колосян він пише: «Павло (...) святим у Колоссах і вірним братам у Христі: благодать вам і мир від Бога, Отця нашого!» (Кол. 1,1-2). З уваги на ці апостольські вислови церковний письменник Теодорет (+457) каже: «Святими звуться ті, що стали гідні Св. Тайни Хрищення».
Брати. Вірні звалися також братами (сестрами) в Христі Ісусі. В Ісусі, незважаючи на відмінність національну, колір шкіри і мову, усі вірні становлять одну духовну родину. Про це згадується в Новому завіті: Ді. 1,15; 15,7; Фил. 4,1.
Християни. Ця назва зродилася не в першій громаді вірних у Єрусалимі, але між вірними в Антіохії. У діяннях апостолів читаємо: «В Антіохії вперше учнів називано християнами» (Ді. 11,26). Ця назва дуже скоро прийнялася і стала загальною поміж християнами. Вона найкраще окреслює відношення християн до Христа Ісуса. Це ім’я перші християни мужньо визнавали, за нього йшли на муки і смерть. «Коли ж як християнин, нехай не соромиться, а прославляє Бога цим ім'ям» (1 Пт. 4,16). Читаємо у св. Пакіяна, єпископа Барселони в Іспанії (+390), який пише в одному з своїх листів: «Моє ім’я – християнин, моє прізвище – католик, перше ім’я мене називає, друге мене виявляє». Тертуліян (+225) каже: «Хто визнає, що він християнин, той також визнає, що він належить до Христа».
Вороги Христової віри називали християн: юдейською сектою, безбожниками, ворогами Римської імперії, звинувачували в аморальності та навіть канібалізмі.
Немає коментарів:
Дописати коментар