Церква є місійною
Церква за своєю природою є місійною. Вона виконує волю Ісуса згідно Мт. 28,19-20: "Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи: христячи їх в ім'я Отця і Сина і Святого Духа; навчаючи їх берегти все, що Я вам заповідав". Ми є послані у світ, щоб звіщати Євангеліє усім народам. Місія Церкви полягає в тому, щоб спасати людські душі. А спасіння є тільки в Ісусі Христі - Він є єдиною дорогою до Отця. Місцем, де воно реалізується, є Христова Церква. Вона є кораблем спасіння і стовпом правди у цьому світі.
У 20 столітті християнську місію підступно перемінили та звели до міжрелігійного діалогу. А він є антимісією та веде до самогубства Церкви!
Міжрелігійний діалог витіснив місійну природу Церкви. Які руйнівні плоди це принесло?
Міжрелігійний діалог, який втілюється і пропагується сьогодні в Католицькій Церкві - це дорога до відступництва (апостазії). Його коріння сягають ІІ Ватиканського Собору, особливо документів "Nostra aetate", "Dignitatis humanae". Зустрічі Міжрелігійного діалогу відкривають Церкву на духа поганства і релігійний синкретизм. Такі Зустрічі ініціював Папа Павло VI, їх продовжували реалізувати Папа Іван Павло ІІ (Асиж, 1986, 2002), Папа Бенедикт XVI (2011) та Папа Франциск (апогей - Синод для Амазонії, 04-26.10.2019 року)
Що являє собою Міжрелігійний діалог у світлі Св. Письма і Традиції Церкви?
1. Міжрелігійний діалог - це зрада місійної природи Церкви "робити учнями всі народи". Ісус передав апостолам і Церкві Велике Місійне Доручення: "Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи..." (Мт. 28,19-20).
2. Спасати людські душі через проповідь Євангелія - це головна місія Церкви. Церква продовжує місію Ісуса і є Його інструментом та кораблем спасіння у цьому світі. Вона не може відмовитися від виконання Божої волі. Міжрелігійний діалог - це антимісія, яка веде Церкву до поступового та прихованого самогубства.
3. Оголошення Євангелія про Ісуса Христа замінили на діалог, де вимогою є рівність. Християнство та поганські релігії ставляться на один рівень. Тепер християнство виступає вже лише як одна з доріг до спасіння.
4. Ісус, згідно постулатів Міжрелігійного діалогу, вже не є Єдиним Спасителем світу та Дорогою до неба.
5. Господь Ісус не закликав нас до Міжрелігійного діалогу з поганами та зі світом, але наказав нам відкривати людям очі, щоб навернулись від темряви до світла і від влади сатани до Бога (пор. Дії 26,18).
6. Міжрелігійний діалог - це висміх усім минулим і сучасним місіонерам та мученикам.
7. Міжрелігійний діалог - це злочин проти віри в Бога, Церкви і проти любові до поганських народів.
8. Поганам міжрелігійний діалог не шкодить, а з християн він робить поган у середині Церкви. (Культ Пачамами у Ватикані).
9. Міжрелігійний діалог прикривається ідеями миру, братерства і спільного співжиття. Це є проект до побудови релігії New Age або Глобальної Церкви Антихриста ("Дім Аврамічних сімей" в Абу Дабі).
До чого можна прирівняти Міжрелігійний діалог?
Міжрелігійний діалог з поганами можна прирівняти до контакту з людиною, зараженою смертельною інфекцією. Якщо при міжрелігійному діалозі до поганина приступає ліберальний християнин, - який не має Духа Христового і не є свідком Ісуса, - який шукає там збагачення свого духовного досвіду та Євангелії (наприклад, медитації, філософії, релігійні практики), то він йому [цьому поганину] не допоможе, але сам себе смертельно інфікує, а потім буде інфікувати цілу Церкву. Це є антимісія! Наочним прикладом цього є реколекції, спільні молитви, медитації, які проводять на Заході, наприклад, будистські монахи католицьким студентам, семінаристам, монахам, монахиням або вірним.
Справжній місіонер, для якого основою, центром і вершиною проповідування є спасіння в Ісусі Христі, не веде міжрелігійного діалогу! Навпаки: він шукає можливостей, щоб проповідувати Христа у силі Духа і вириває душі з-під влади сатани. Він розуміє, що люди у цих поганських системах, хоч можуть бути ввічливі і добрі, є під духом релігійної брехні. Вони часто є жертвами цих язичницьких культів та практик, які успадкували від своїх родичів. По-людськи своїми силами він не переконає їх у Божій правді. Часто, тут навіть не допоможуть вагомі аргументи і факти. Необхідна є сила і ласка Святого Духа, який просвітлює розум і серце людини! Свідчити такій людині - це духовна боротьба з духом темряви. Християнин мусить поступати мудро, його розмова має виявляти любов і повагу, але одночасно, він мусить бути критичним і не відкриватися на отруйні тези свого опонента.
Яка відмінність між антимісіонарем, що пропагує міжрелігійний діалог, та Христовим місіонарем?
Між ними існує діаметральна протилежність. Антимісіонер вносить духовну інфекцію до середини Церкви. Христовий місіонер рятує людські душі від смертельної інфекції поганських релігійних та філософських систем брехні та духа смерті.
Ось як ще можемо зобразити Міжрелігійний діалог. Це так, якби батько сім"ї почав запрошувати додому різних хворих людей, які страждають від заразних інфекційних захворювань. Наприклад, він запросить хворого на тиф, діти заразяться, але батько запросить наступного з іншою інфекцією, так що діти вже ледве дихають і поволі помирають від цих інфекційних захворювань. Носіям інфекції зустріч зі здоровими - не шкодить, але здоровим - вона приносить смерть.
 |
| Нова Гвінея, церковна процесія в храм |
Місійна діяльність Церкви має три напрямки:
1). оголошення Євангелія тим народам, які ще не знають Ісуса або є ще не зрілими у вірі, не мають сформованих спільнот;
2). душпастирювання вірних - євангелізація спрямована на духовний ріст та формування учнівства;
3). "нова євангелізація" або "реєвангелізація" - оголошення Євангелія тим народам, які втратили свою християнську віру і традиції (духовно мертві християни).
Суттю християнської місії є свідчити про Ісуса, передати свій особистий досвід з Богом, щоб той, хто чує, повірив і прийняв Ісуса як свого особистого Спасителя і Бога, отримав прощення гріхів та був визволений з-під влади темряви. Завдання християнина є засвідчити - засіяти зерно Божої правди, а решта зробить Святий Дух, який є душею місій. Людина почне над тим задумуватися, зацікавиться. Це може викликати сумніви в її оманливих переконаннях і вона почне шукати правду...
Християнська місія є потрійною - місія словом, молитвою, ділами і прикладом життя.
Християни за цю місію геройської любові до Бога і ближнього, часто платили і платять сьогодні переслідуванням і навіть мученицькою смертю.
Місії апостолів Ісуса Христа
На ранніх етапах місії апостолів були зосереджені на єврейському народі. Згідно традиції, ще 12 років після воскресіння Ісуса Христа, апостоли перебували в Єрусалимі, присвячуючи час молитві та навчанню слова Божого. Але згодом апостоли повністю відділилися від єврейської синагоги. До цього спричинилися дві події: охрещення поган та відкинення євреями Ісуса Христа (християн виганяли з синагог).
Перші місії між поганами: ап. Петро охрестив сотника Корнилія з його домом у Кесарії; диякон Филип проповідував у Самарії, а потім в Цезареї (Ді. 8,5;40). Інші апостоли дійшли до Кіпру, Фінікії, Лівії, Єгипту, Етіопії, південної Європи, Індії та Африки. Плідна місія була в Антіохії (близько 42 р.), де вірних вперше почали називати "християнами" (Дії. 11,26).
Згодом, через купецькі шляхи та широкі простори Римської імперії, поширення Євангелія дійшло до Середземного і Чорного морів, а також Європи та Олександрії. Св. Павло з Тарсу провів 3 місійні подорожі (І - 45-46 роки; ІІ - 52-53 роки; ІІІ - 54-58 роки), засновуючи нові християнські громади та настановляючи пресвітерів. Полем його місій були Македонія, Греція, Мала Азія, Італія.
Розширення Церкви відбувалося досить неординарно. Цьому посприяли часті гоніння на Церкву, місії апостолів та їхніх учнів, особисті свідчення християн, смерть мучеників. Християнство ширилося здебільшого у великих містах. Те, що притягало поган до Христа була спрага за спасінням і за визволенням від рабства гріха, а також незвичайне життя християн, яке їх дивувало і захоплювало. Коли в 51-52 роки імператор Клавдій вигнав євреїв з Риму, то там вже існувала мала християнська спільнота. За часів переслідування Нерона (64 рік), у місті спільнота християн була вже знана і її відрізняли від євреїв.
Немає коментарів:
Дописати коментар