Основна місія Церкви є виражена у словах Ісуса Христа: "Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи: христячи їх в ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа; навчаючи їх берегти все, що Я вам заповідав" (Мт. 28,19-20). Християни є послані у світ, щоб звіщати Євангеліє усім народам. Отож, першочергова місія Церкви полягає в тому, щоб спасати людські душі. А спасіння є тільки в Ісусі Христі. Він є єдина дорога до Отця. Місцем, де воно реалізується, є правдива Церква. Вона є кораблем спасіння і якорем надії у цьому світі.
Другий основний напрямок місії Церкви полягає в тому, щоб вона була стовпом та основою правди (пор. 1 Тим. 3,15). Церква Христова у своїй природі є закорінена у правді, яку нам об'явив Бог (правда про створення світу, про Бога і людину, про гріх і відкуплення тощо). Також вона репрезентує саму Правду, якою є Ісус Христос.
Під стовпом і основою правди розуміється віра і мораль. Церква оголошує спасительну віру в Ісуса як єдиний Богом даний шлях до спасіння душі і осягнення блаженства у небі. Це її обов'язок: навіть ціною смерті місіонерів, проповідувати Євангеліє Ісуса Христа усім народам.
Від самого початку свого існування Христова Церква була змушена оборонятися від ворогів видимих і невидимих мечем слова. Християнська апологетика (оборона віри) була ефективним інструментом в руках святих пастирів та христинських апологетів. Церква обороняла та завжди має обороняти спасительну віру, без якої ніхто не спасеться та християнську мораль, яка побудована на основі правди і справедливості. Віра відкриває людям небо, а християнська мораль приносить гармонію в особисте, родинне і суспільне життя людей.
Християнська апологетика має три напрямки: богословський, історико-філософський та науковий. Перший спрямований на оборону християнської віри всередині Церкви перед різними єресями та маніпуляціями Божого слова різними фальшивими вчителями. Два останні напрямки є зосереджені на захист та обгрунтування християнської віри перед зовнішнім світом (наприклад, перед ісламізацією, Новим Світовим Порядком, фальшивими філософіями, ідеологіями та псевдонауковими теоріями).
Христова Церква через своїх пастирів має бути пророчим голосом, передусім для християнських народів, у своїм слові, позиції та духовній владі. А це означає розмаскувати систему духа брехні, який впливає на думання і поведінку людей, руйнуючи їх у душі та на зовні. Вона має також вказати на вихід з ситуації християнським політикам. Тут її місія полягає в тому, щоб ясно і в авторитеті Божому вказувати на зло (гріх і його наслідки), яке є у середині Церкви та у світі. Церква не може мовчати на гріх або йти на прив'язі політиків, підтримуючи зло. Іншими словами, допомогти людям розпізнати: де є добро, а де є зло. З іншого боку, необхідно заохочувати християн і людей доброї волі до боротьби зі злом у собі та світі, до поширення, захисту і утвердження християнських та моральних цінностей.
Для того, щоб Христова Церква була стовпом і основою правди, вона має мати Христового Духа. Тоді Учительський Уряд в єдності з Пророчою службою зможуть виконувати свою місію. Живемо у важкій історичній добі останніх часів, де йде жахлива духовна боротьба. Християнство знаходиться у великій духовній кризі віри і моралі. Воно потребує негайної правдивої реформи та правдивих Божих пастирів і пророків. Велику провину в цій кризовій ситуації мають церковні лідери. Більшість християн є заручниками ситуації і взагалі не усвідомлюють, що відбувається. Вони чемно слухаються своїх священиків і йдуть немов вівці на заріз. Христова Церква сьогодні не ідентифікується з церковними структурами, більшість з яких проповідують тепер фальшиве Євангеліє.
До Христової Церкви сьогодні приналежать ті, хто прийняв Ісуса, зберігає правовірне навчання та спасительну біблійну віру, які були передані нам апостолами та святими. Це ті, хто живе в освячуючій ласці та послусі Богу; хто відмежовується від системи зла, яке існує у світі та сучасних єресей, які проникли християнство (наприклад, що усі релігії спасають, що Бог християн і мусульман є один і той самий).
Дух антихриста завойовує щораз сильніші позиції і поступово правдиві християни будуть поставлені поза законом держави. Ватикан і основні православні Патріархальні Церкви прийняли програму глобалізіції Нового Світового Порядку. Починаючи з початку 20 ст. масони проникли у церковні структури на найвищі посади і ведуть християн під прапором "послуху церковній владі" до вічної загибелі. Західні протестанські церкви пішли вже дуже далеко - узаконюють одностатеві шлюби.
Нижче подаємо загрози і проблеми перед якими правдиві пастирі Христового стада (Церкви) мають берегти християн.
Зовнішні загрози для Церкви
· Новий Світовий Порядок і масонство (глобалізація, чіпування, скорочення населення, формування нового трансгуманного суспільства);
· Ідеології (гендерна ідеологія, фемінізм, культурні революції та інформаційні війни);
· Модерні філософії та маніпуляційні психології;
· Хвиля ісламізації Європи та поширення поганських практик;
· Масова сатанізація народів;
· Деморалізація суспільства, особливо молоді.
Внутрішні проблеми Церкви
· Єресі модернізму;
· Апостазія християн, християнських церковних лідерів та структур;
· Лібералізм;
· Поширення безбожництва, байдужості і літеплості;
· Секуляризм і фальшива толерантність;
· Релігійний синкретизм (дух Асижу).
Причини внутрішньої кризи Католицької Церкви:
· ліберальна теологія, яка вбила віру у молодих студентів семінарії;
· пристосування до світу і мовчання на гріх;
· відкритість на поганство і поганські практики (магія, віщування, спіритизм, альтернативна медицина);
· вплив масонів на Церкву та проникнення їх до церковних структур;
· злочини педофілії та гомосексуалізму всередині Церкви;
· зрада пастирів своєму покликанню та Ісусу;
· не чинилося правдиве покаяння та не наголошувалося на основні речі Євангелія;
· обрядовість та згіршення священослужителів;
· деморалізація та сатанізація молоді.
Немає коментарів:
Дописати коментар